Коректурні таблиці Н.Гавриш

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Мета роботи з коректурними таблицями: допомогти дітям усвідомити системність, цілісність реально мінливого світу, підвести до елементарного розуміння загальних законів буття, про взаємозв’язок усього суттєвого. Максимально реалізувати пізнавальну активність дітей під час дослідницької роботи та сприяти формуванню компетентності , активності, ініціативності, креативності, самостійності. Оптимізувати навчально-пізнавальну діяльність завдяки унаочненню послідовності пошуково-орієнтувальних дій. Спонукати дітей творити, обмінюватися думками та міркуваннями, висловлювати свої пропозиції, дивування, милування пов’язані зі сприйманням чогось нового.


Логічні блоки Дьєнеша

     Ігри з блоками Дьєнеша на наочній основі знайомлять дітей з формою, кольором та розміром об’єкту, з елементарними математичними уявленнями. Вправи з цим матеріалом розвивають у дітей логічне та аналітичне мислення (аналіз, порівняння, класифікацію, узагальнення), творче мислення, а також пам’ять, увагу, уяву. Граючись з блоками Дьєнеша дитина виконує різноманітні предметні дії: групує за ознакою, викладає певні ряди дотримуючись алгоритму і т.д. Ігри з блоками Дьєнеша сприяють розвитку довільності (уміння грати за правилами та виконувати інструкції), наочно-образного мислення, активного словника, пізнавальної активності, ігрової діяльності, мови, уваги, навичок спілкування і партнерства, сформованості сенсорних еталонів кольору, розміру та форми, сприйняття, комбінаторних здібностей, необхідних для шкільного навчання навичок, абстрактного мислення, сенсомоторної координації.


Мнемотехніка - сучасна технологія підвищення продуктивності освітнього процесу

     Мнемотехніка (від грецької – пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів. Мнемотехнічні прийоми передусім застосовують для поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами з погляду людини, яка її запам’ятовує, і потребує тривалого зберігання та подальшого відтворення,наприклад: послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати, формули. Можливе запам’ятовування за допомогою мнемотехніки також слів, термінів, географічних назв, граматичних правил, імен та прізвищ тощо. Застосування мнемотехніки поліпшує показники обсягу та точності запам’ятовування і розвитку   пізнавальних процесів, підвищує тривалість зберігання та якість відтворення засвоєної інформації.


Методика М.Монтессорі

 Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.


Читати граючись за методикою М. Зайцева

М.О. Зайцев створив оригінальну технологію навчання грамоти дітей з двох років. Вона полягає у навчанні читанню через  написання (викладання) складовим способом.  Він склади розмістив на кубики та таблиці. Микола Олександрович виробив свою стратегію навчання: «Шлях до читання лежить через написання», тобто шукаючи та викладаючи (пишучи) слова з кубиків у грі, керованій педагогом, дитина запам’ятовує склади, слова, навчається читати. У подальшій роботі з кубиками дитина засвоює через зорову пам’ять правильне написання слів та побудову речень.


Спадщина В.Сухомлинського

Педагогіка В.Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини.Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками.